Ензими або травні ферменти: для чого та як приймати

Що таке ензими?

Ензими, вони ж травні ферменти - білки зі специфічними функціями - вони прискорюють хімічні процеси, що відбуваються в організмі.
Без ферментів неможливе ні травлення, ні дихання, без них жодного разу не скоротиться серце, не запустяться розумові процеси в головному мозку. Крім того, ферменти беруть участь у синтезі ДНК та внутрішньоклітинному травленні. Ензими залучені до всіх хімічних реакцій, збільшуючи їх швидкості в мільйони разів, залишаючись при цьому незмінними. Без перебільшення можна сказати: життя клітин у нашому організмі «кипить» 24 години на добу завдяки ферментам.

Постає питання: звідки беруться ці важливі елементи? Насамперед сам організм, кожна його клітина, генерує ензими, але особливо багато їх виробляє підшлункова залоза та інші ендокринні залози. Крім того, вони є у всіх сирих продуктах харчування. Кожен фермент, як ключ, відкриває лише свій замок:

• амілаза, що міститься в слині, розщеплює крохмалі та вуглеводи;
• мальтаза - розщеплює мальтозу (солодовий цукор) на молекули глюкози, присутній у слині та секреції підшлункової залози;
• ліпаза допомагає у засвоєнні жирів;
• лактаза необхідна для травлення молочних продуктів;
• протеаза, що міститься у шлунковому соку, сприяє засвоєнню білка.

Роль ензимів в організмі
Детально розглянути процес вироблення травних ферментів в організмі необхідно як мінімум з двох причин. По-перше, це яскравий приклад невідповідності тим часом, як це задумано природою і як відбувається насправді. По-друге, розуміння того, яких важких наслідків можуть призвести порушення.

Почнемо із зразково-показового варіанта. Передбачається, що їжа потрапляє в шлунок добре пережована, насичена не лише ензимами, що знаходяться на слині, але й ензимами із самої їжі. З їхньою допомогою і відбувається процес розкладання їжі на складові. В ідеалі 75% їжі повинні розкладати внесені з нею ензими, і тільки після цього клітини шлунка виділяють соляну кислоту та травний ензим пепсин для продовження процесу.

Пепсин процвітає в кислотному середовищі, проте всі привнесені ензими (за винятком протеолітичних) в цьому середовищі дезактивуються. Далі харчовий концентрат потрапляє у тонкий кишечник. У тонкому кишечнику кислота нейтралізується в дванадцятипалій кишці, і тільки тоді в процес вступають і завершують його травні ензими підшлункової залози. Так ніжно і дбайливо природа відноситься до підшлункової залози, не навантажуючи її і підключаючи в останній момент.

Що ж відбувається здебільшого? Наприклад, після «середньостатистичного» обіду із трьох страв: супу, котлети з картоплею та компоту. Ензимів тут немає зовсім: все, що були - повністю зруйнувалися при термообробці (ензими дуже чутливі до нагрівання - досить 48-54 ° C). І вся ця позбавлена ​​ензимів харчова маса, потрапляючи в шлунок, близько години лежить там грудкою, доки бідний шлунок вирішує, що з нею далі робити. Виділяється шлунком кількості соляної кислоти зовсім недостатньо для її розщеплення, і не маючи іншого виходу, вся ця погано перетравлена ​​маса проштовхується в тонкий кишечник.

При такому розкладі всі ендокринні системи, і в першу чергу підшлункова залоза, починають відчувати неймовірний стрес, оскільки повинні мобілізувати всі свої ресурси для виробництва величезної кількості ензимів, щоб нарешті розкласти все це «добро» на складові. Не дивно, що після такої щоденної роботи на зношування у багатьох людей після сорока років підшлункова залоза збільшена у розмірах.


Дефіцит ензимів: причини
У переважній більшості випадків причина нестачі ферментів для травлення полягає у переїданні та незбалансованому раціоні.

Недолік ферментів відчувається навіть фізично: протягом півгодини-години після їжі може турбувати печія, тяжкість у животі, здуття і метеоризм, відрижка, неприємний присмак у роті, нудота, рясний стілець. Подібний дискомфорт не варто ігнорувати: тривала ферментна недостатність може призвести до розвитку вітамінно-мінеральних дефіцитних станів, аж до серйозних захворювань.

Також нестача травних ферментів може бути обумовлена ​​хворобами органів травлення. До ферментної недостатності призводять запальні захворювання підшлункової залози (зокрема панкреатит), запалення кишечника, гастрит, патології печінки та жовчовивідних шляхів, патології слизової оболонки кишечника, характерні для деяких аутоімунних захворювань.

Для покращення травних процесів, корекції багатьох дефіцитних станів, лікарі та нутриціологи радять додатково приймати ферментні препарати – вони доповнюють дію власних ферментів, допомагають справлятися з незвичною їжею. Однак не варто сприймати добавки з ензимами як панацею і дозвіл є будь-що і в будь-яких кількостях. Ферментні препарати не можуть замінити збалансовану дієту.


Роль ензимів в імунному захисті
Окрім травної функції ферменти, а саме протеази (протеолітичні ензими) відіграють важливу роль в імунному захисті.
Як це відбувається: перша лінія оборони імунної системи знешкоджує захисний шар білка чужорідних елементыв, які намагаються проникнути в наш організм — всілякі бактерії, віруси, грибки та ін. Тут у гру вступають протеолітичні ензими. Якщо в кровоносній системі достатня їх кількість, то «маскарад» довго не триватиме — протеаза легко розкладе захисний шар білків на складові амінокислоти, і тоді «чужоземці» залишаться віч-на-віч із імунною системою і будуть нею знешкоджені.

Ось тільки питання: звідки в нашій крові, враховуючи далекий від досконалості раціон, буде протеаза та ще й у великих кількостях? На підшлункову залозу сподівань мало: їй би травний процес забезпечити. Вся надія на допомогу ззовні, тобто із продуктів або спеціально приготованих добавок.

Хтось може засумніватись у тому факті, що протеолітичні ензими через тонкий кишечник потрапляють у кровотік. Однак ще в минулому столітті низка дослідників показали, що навіть кип'ятіння протеолітичних ензимів у концентрованій соляній кислоті ніяк на них не позначається. Луги — тим більше не страшны: протеази «народжуються» у підшлунковій залозі, де рівень pH перевищує 8 і є найвищим в організмі.

Протеолітичні ензими не абсорбуються клітинами товстого кишечника – для цього вони занадто великі, вони використовують інший механізм, а саме – дифузійне проникнення між клітинами стінок кишечника. 

Конкретизуючи вищесказане, можна виділити кілька «нетравних» функцій протеаз:

• Пошкоджують білкові оболонки патогенних організмів та вірусів, тим самим роблячи їх видимими для наших імунних клітин. В результаті організм значно швидше і ефективніше справляється зі збудниками інфекції, як у гострій, так і в хронічній стадії захворювання. При цьому слід зазначити, що протеолітичні ферменти справляються зі всыма видами патогенних мікроорганізмів, а отже, є універсальним противірусним, антибактеріальним та протигрибковим засобом системної дії.
• Розщеплюють чужорідні організму білку. Це особливо важливо для тих, хто має алергічні реакції на агенти білкової природи. В результаті алергічна реакція стає набагато менш вираженою, симптоми алергії проходять швидше.
• Розчиняють нитки фібрину, якими наш організм ізолює ділянки хронічних запалень. В результаті покращується кровотік, приходить в норму в'язкість крові, розчиняються тромби. У сполучній тканині усуваються спайки — тим самим покращується еластичність і рухливість м'язів і зв'язок, знижуючи больові симптоми, які були викликані перенапругою у відповідних ділянках.
• Беруть участь в утилізації дефектних та пошкоджених клітин. А значить, сприяють процесам омолодження, регенерації та відновлення тканин.
• Зменшують запалення, сприяють більш швидкому та ефективному загоєнню ран із мінімальним утворенням рубців (шрамів).
• Враховуючи такий багатий спектр сприятливого впливу протеаз, було б несправедливим їх призначення лише при дисфункціях підшлункової залози, вживанні великих обсягів білкової їжі та важкозасвоюваних білків — бобових (у тому числі сої), грибів, свинини та ін.

Додаткове надходження протеолітичних ферментів особливо важливе у випадках гострих запальних процесів, у тому числі при аутоімунних захворюваннях, при боротьбі з хронічною інфекцією в організмі, у період реабілітації після травм та операцій, у протоколах лікування доброякісних та злоякісних новоутворень як джерело реагентів, необхідних для «розкладання» » пухлини (так-так, протеолітичні ензими допомагають руйнувати білкову стінку і навколо ракової клітини).

Як приймати добавки з ензимами?
Для підтримки травних функцій добавки, що містять ензими, приймаються пыд час їжі. Протеолітичні ензими з метою розчинення чужорідних білків (бактерій, згустків крові та ін.) частіше приймають натще і в проміжках між їдою.

Комплекси ферментів зазвичай добре переносяться і не асоціюються з значними побічними ефектами, але невеликі алергічні реакції можливі.